Рим оголошений столицею вбивств геїв

У Римі, відкрито оголошеному столицею вбивств геїв, заяву для місцевої вільної преси зробив Франко Грілліні, історичний лідер гей-руху в Італії, член парламенту, а сьогодні президент асоціації Gaynet, гей-журналіст і газети Gaynews.it повідомляв, що в липні та серпні відбулися осудні злочини проти мирних сімейних пар.

Найбільш серйозний напад відбувся в Римі в приміщенні Гей-села більш ніж одним чоловіком, який напав на пару, а також образив та завдав жорстоких поранень одному з двох, котрі ще не одужали в лікарні. Другого вдарили пляшкою по голові.

Одного з нападників, якого іменували прізвиськом "свастихелла" (маленька свастика), невдовзі після втечі поліція схопила, але, як це трапляється у багатьох інших серйозних справах, його негайно відпустив суддя, думка якого була "доказів немає" фактів для засудження ".

Реакція громади та мера Рима пана Алеманно змусила суддю переглянути свій вирок і звільнити мандат на відправлення винного до в'язниці. Незабаром після Кве місце гей-мітингу було підпалено - це вважається реакцією поза законом на "сміливе" (відоме своїми фашистськими коріннями) втручання мера Рима.

Пара жертв заявила пресі про свій страх жити в Італії та план переїзду до більш толерантного європейського міста.

Інші випадки нападу на геїв відбувались уздовж узбережжя Адріатичного моря в Ріміні та міста в Калабрії. У Римі знову напали на співака. У центральному районі міста Неаполь стадо молодих людей напало на іншу пару у стилі кіносцени "Раптом минулого літа!" Про багато інших випадків, що відбуваються щодня в Італії (пов’язані з пограбуваннями та погрозами геям), жертви не повідомляють з особистих причин, зокрема, щоб уникнути громадського скандалу. Жертви уникають подання міліцейських звітів.

Гомофонія в Італії робить більше мовчазних жертв, серед них молодь, яка не може погодитися з нетерпимістю своїх батьків або своїх шкільних товаришів. Деякі закінчують життя самогубством.

Думка пана Грилліні, відповідаючи на питання преси, полягає в тому, що за гомофобією в Італії є політична причина того, що відбувається. Він сказав: "Цікаво, чому церква ніколи не промовляє жодного слова, а вона [охоче] сильно втручається в політичні справи італійської держави?"

Зараз асоціації геїв та лесбіянок планують разом з батьками гомосексуалістів марш 10 жовтня у Римі.

Ця дата повинна бути початком місяця поспіль демонстрацій, що вимагають від політиків прийняття нових законів для захисту гей-лесбійської спільноти Італії. Хоча італійська конституція гарантує всім громадянам соціальну гідність без різниці статі, раси, мови, релігії чи політичних переконань, місцеві політики прагнуть регулярно шльопати гей-спільноту. Просто цитуючи деякі з них - прем'єр-міністр Сільвіо Берлусконі заявив: "Усі геї належать до іншої півкулі;" Алессандра Муссоліні, онука Беніто Муссоліні і президент Парламентської комісії у справах дитинства, сказала в недавньому телевізійному дебаті: "Краще бути фашистом, ніж педиком;" і навіть не будемо згадувати праве крило, «Лега Норд» чи церкву.

За іронією долі, сьогодні гламурний гей-скандал заповнює сторінки італійської та міжнародної преси. Пан Діно Боффо, головний редактор щоденника L'Avvenire (офіційний голос ЦЄІ - італійської єпископської конференції www.conferenzaepiscopaleitaliana), виділив кілька сторінок у щоденнику Il Giornal, одній з публікацій пана Берлусконі, звинувачуючи в маючи любовні стосунки з чоловіком жінки, яку Боффо особисто і жорстоко переслідував, просячи її перестати турбувати власного чоловіка за вибір, який він зробив.

Пані повідомила про випадок у міліцію. Містеру Боффо дозволили заплатити штраф у вигляді компенсації за шість місяців в'язниці. Справа зберігалася у справі кілька років. Воно було повернуто до життя, до речі, у той час, коли були опубліковані моралістичні редакції пана Боффо, що означали обурення церкви за відому аморальну поведінку пана Берлусконі. Пан Берлусконі заперечує свою причетність до дій редактора газети "Іорданале" пана Фелтрі. За цієї обставини ієрархія ЦЄІ підтримує захист пана Боффо разом із благословенням Папи Римського.

Нетерпимий погляд на геїв з боку значної частини італійського суспільства та його політиків може сильно погіршити репутацію країни - легкого способу життя, великодушності та теплого почуття радості. Якщо подальші гомофобні дії продовжуватимуться, і якщо не буде реакції уряду чи навіть туристичної спільноти, можна очікувати, що геї почнуть уникати Італії з двох причин: страху перед нападом або як рішення про бойкот.

Поки що Італія вже є однією з найбільш консервативних країн з точки зору просування туризму. Для гей-ринку зроблено мало, особливо якщо порівнювати з іншими середземноморськими країнами, такими як Іспанія чи Франція. Прем'єр-міністр Берлусконі нещодавно заявив: «Італія - ​​країна для неба, сонця та моря. Це чарівне місце, яке може зачарувати серця та завоювати як тубільців, так і відвідувачів. Це країна, де пейзаж, міста, художні скарби, аромати або їх музика породжують глибокі емоції. Подорож до Італії - це повне занурення у мистецтво та красу. Італія - ​​це магія, і якщо ти її відкриєш, ти полюбиш її ”.

Не впевнено, чи буде гей-світове співтовариство тепер довіряти останньому реченню М. Берлусконі.